- держальце
- -я, с.Зменш. до держално. || Предмет, яким беруть, тримають що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
держальце
Смотреть что такое "держальце" в других словарях:
держальце — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Светец — Светец. XVII век Светец приспособлени … Википедия
держалко — а, с. Те саме, що держальце … Український тлумачний словник
держанце — я, с. Те саме, що держальце … Український тлумачний словник
держак — (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), ручка, рукоять, руків я, держално, держальце; граблище, граблина, граблисько (граблів); долотище (долота); сокирище (топора); кісся (коси); древко (прапора, списа); пужално … Словник синонімів української мови
